В останні десятиліття, поки відбувався процес становлення України, у світі виникли нові тенденції, сформувалися нові стосунки між ученими й суспільством. Раніше наука відповідала на запитання, як можна вирішити ту чи іншу проблему, а сьогодні суспільство вимагає, щоб наука передбачала завдання, які виникнуть найближчим часом, і знаходила способи їхнього вирішення. Змінилася парадигма мотивації в науці: наука не тільки відповідає сформованому в суспільстві попиту, але й передбачає та прогнозує промисловості галузі попиту на знання. У зв’язку із цим необхідно прийняти світові трансформації в науковому суспільстві як даність і в майбутньому орієнтуватися на необхідність упровадження на вітчизняних державних і приватних підприємствах аналогічної системи раннього виявлення попиту в суспільстві на нове знання [14]. Отже, метою венчурного порталу при адміністративному менеджменті є виявлення та забезпечення попиту в суспільстві на нове знання, прогнозування та сприяння розвитку пріоритетних галузей промисловості, яку можна досягти шляхом підвищення рівня розвитку науково–технічного комплексу та забезпечення інвестиційної привабливості.

Підвищення рівня розвитку науково–технічного комплексу

      На сучасному етапі для вітчизняної наукової сфери звичним є те, що пріоритети науки визначають або чиновники, або самі науковці. Однак у ряді країн уже зараз відмовилися від такого простого підходу й перейшли до аналізу того, що буде потрібно суспільству через 10–30 років за допомогою залучення широкої громадськості, і вже на підставі таких оцінок формують пріоритети науки. У зв’язку із цим суспільство все більш активно включається в процес прийняття рішень про обсяги витрат на науку та її пріоритети. Як наслідок, держава все частіше передає право ухвалення рішення від жорстких структур управління й фінансування типу міністерств до більш гнучких, що спираються на колективну думку й експертизу (фонди, ради). Як правило, очікування суспільства перевершують те, що реально дає наука, і суспільство оцінює результативність наукового пошуку в основному з позицій економічної корисності.
      Сьогодні в Україні відсутні необхідні умови для комерціалізації інтелектуальної власності, практично відсутній механізм державної підтримки просування вітчизняних об’єктів інтелектуальної власності на закордонні ринки, не унормовано захист прав на ці об’єкти за кордоном. Розроблювачі, наукові співробітники, керівники наукових організацій недостатньо обізнані про пріоритети сучасного ринку, потреби споживача, тому й маємо негативну динаміку в освоєнні досягнень науки, про що свідчить зменшення питомої ваги підприємств, організацій, які здійснюють розробку й використання нововведень. Винаходи, створені в процесі виконання НДР, використовуються в основному тільки в одній організації, як правило, тій, що є розроблювачем винаходу. У технічних університетах відсутні структури забезпечення комерціалізації винаходів. Причиною є низька організація науково–технічної сфери, неготовність її до роботи в ринкових умовах, обмеженість фінансування, низький рівень економічних знань новаторів[15].
      Інтерактивні можливості порталу дозволяють суттєво підвищити рівень обізнаності розроблювачів, наукових співробітників, керівників наукових організацій про пріоритети сучасного ринку, потреби споживачів; активізувати суспільство до більш активного включення в процес прийняття рішень про обсяги витрат на науку та її пріоритети шляхом виявлення колективної думки та аналізу результатів експертного оцінювання; забезпечити стабільне зростання надходжень до регіональних бюджетів та формування «середнього класу».

    Забезпечення інвестиційної привабливості

      Рівень інвестиційної привабливості в сфері інноваційної діяльності визначається простотою та стабільністю системи комерціалізації продуктів інноваційної діяльності, яка складається з оцінки процесу комерціалізації та трансферу. Трансфер (від англ. – transfer) – передача, передавати, переміщення [16].
      До системи трансферу об’єктів інноваційної діяльності відносяться процеси та умови передачі об’єктів інноваційної діяльності від одного суб’єкта до іншого. Трансфер результатів інноваційної діяльності може здійснюватись прямими та опосередкованими механізмами передачі. Прямі механізми припускають обмін інновації на вартість у товарній чи грошовій формі. І може провадитися в наступних формах: передача ліцензій, передача ноу–хау, інжиніринг, технічна допомога, франшизінг (франчайзінг). Опосередковані механізми просування інновацій на ринок припускають наявність фінансових посередників. Законодавством України визначено, що роль фінансових посередників на грошовому ринку виконують комерційні банки і небанківські фінансово–кредитні установи. Вони складають кредитну систему країни [14].
      За рахунок широких комунікативних можливостей веб–порталу створюються сприятливі умови для швидкого та всебічного оцінювання процесу комерціалізації інноваційних ідей, ефективного поєднання прямих та опосередкованих механізмів трансферу, підтримки фірм, що здійснюють вихід на ринок з якісно новими товарами . Таким чином, венчурний портал є потужним механізмом забезпечення інвестиційної привабливості та одним із засобів демонополізації за рахунок диверсифікації інвестицій.

1. Власенко О.С. Венчурная деятельность как подсистема инфраструктуры инновационного развития: Актуальные проблемы устойчивого развития / В.А. Акимов, Е.В. Бридун, М.Ю. Ватагин и др. – К.: о–во “Знание” Украины, 2003. – 430 с.
2. Прантенко Г. Особливості формування технологічного посиредництва в Україні // Аналітично-інформаційний журнал «Схід». – 2009. – №7. – С. 66 – 70 .
3. Англо–русский словарь: 20000 слов / Сост. Г.И. Бункин, О.В. Буренкова, Т.П. Горбунова и др.; Под ред. О.С. Ахмановой, Е.А.М. Уилсон. – 28–е изд. – М.: Рус. яз., 1981. – 648 с.

Віктор Дем'яненко