Державна служба – служба не проста,
Служіння це державі і народу,
Як випала комусь ось ця стезя,
Повинен власну поховать свободу.

 

Не має права держслужбовець страйкувати,
І проявляти власну непокору,
Та незалежно від заробленої плати,
Законного триматись коридору.

Звичайним людям дозволяється усе, –
На що письмової немає заборони,
А держслужбовцям можна лише те, –
Що визначають профільні закони.

І держслужбовці наші рядові,
Попри обмеження й законні всі придірки,
Отримують пристойні зарплатні, –
Що трохи більше «оператора ганчірки».

Не сперечатимусь, що є і значно вищі,
Та лиш в бомонду, себто у еліти,
Щоб видертись на олімпійське це горище,
Пролізти в шпарину без мила треба вміти.

Солдату важко стати генералом,
В житті тому багато є причин,
Не в тому річ, що здібних є чимало,
Є в генерала просто власний син.

Еліта ця уже не держслужбовці,
А політичні в більшості посади,
І хоч можливо гарні вони хлопці,
Не вплине це на ефективність влади.

Законодавці – наші депутати,
Як декабристи відірвались від народу,
Ведуть щоденні у парламенті дебати,
Зі сторони ж - товчуть у ступі воду.

З-під їх пера виходять іноді шедеври,
Не передбачивши ресурси та витрат,
Своєю творчістю полощуть людям нерви,
І запланований чекають результат.

Коли ж нарешті навчимось як люди жити,
Розумно й послідовно все робить,
Пусті промови й папірці більш не плодити,
І Батьківщиною пишатись і любить.