"Відповідальність чиновника в Україні - декларація без змісту ...", "Чиновника затримали на місці злочину...", "... сьогодні  судять чиновника-хабарника", "... апетити чиновника  зняли на відео..." і так далі. Список таких яскравих заголовків, якими рясніють шпальти газет та інтернет-видань, можна продовжувати й продовжувати, дуже сподобалося пресі слово "чиновник", яке мабуть вже надовго стало синонімом слова "хабар", не без участі них же.

Та, хто насправді є чиновником, кого маємо на увазі говорячи "чиновник"...?

Спробуємо розібратись на основі наведених нижче означень з великого тлумачного словника сучасної української мови ( http://www.slovnyk.net)

1.                  ЧИНОВНИК, -а, ч. 1. Державний службовець. 2. перен. Людина, яка обмежується в якій-небудь справі формальним виконанням своїх обов'язків; формаліст, бюрократ.

Наведене означення, на мою думку, є не зовсім коректним.

Щодо першого варіанту визначення, то, я вважаю, його можна розглядати як складову частину, що входить до другого варіанту визначення: людина, яка обмежується в якій-небудь справі формальним виконанням своїх обов'язків; формаліст, бюрократ, яке описує зовнішньо-поведінкові, професійні якості людини і є більш загальним.

Наведене визначення описує дію, тобто чиновник  - це особа, що діє або точніше чинить - діє відповідно до певних правил, принципів. На це вказує наведене нижче означення.

2.                  ЧИНИТИ¹, -ню, -ниш, недок., перех. і неперех. 1. Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось. // Виконувати який-небудь обряд. // Поводитися певним чином; поступати згідно з якими-небудь принципами, правилами, настановами і т. ін. // Спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати кому-небудь чогось (перев. неприємного). // Бути джерелом чого-небудь, породжувати щось.

До ключового визначення, я б відніс варіант: спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати кому-небудь чогось, бути джерелом чого-небудь, породжувати щось.

3.                  Зважаючи на те, що при спробі формування означень та понять, які стосуються соціуму та не залежать від фізичних природних явищ, які можуть бути однозначно описані математично, уявлення про які не впливають на їх сутність, я вважаю, слід брати до уваги історично сформовані суспільні уявлення про ті чи інші явища або предмети, за допомогою яких  робиться спроба  формування означень та понять.  

Тому, слід взяти до уваги останній елемент асоціативного ряду, сформованого у свідомості громадян: влада, чиновник, хабар. Хабар є заохоченням не до формального виконання службових обов'язків, згідно з певними правилами та принципами, адже в принципі кожен працівник виконує ту чи іншу роботу згідно з певними правилами, як то столяр, викладач або космонавт, а саме за координацію у реалізації владних повноважень. Узагальнивши попередні означення, отримаємо:

Чиновник - особа, діяльність якої пов'язана із безпосередньою реалізацією владних повноважень делегованих державою.

Тобто, на мою думку, до ряду чиновників слід відносити службовців керівної ланки, які безпосередньо являються джерелом влади і не слід вважати чиновниками, службовців, які не мають владних повноважень, до посадових обов'язків яких не входять функції керування чи координації, які носять  опосередкований характер щодо виконання владних повноважень, та обмежуються лише технічним виконанням  наказів, доручень, розпоряджень тощо.