nikolo (Модератор)
Модератор
Постів: 38
|
|
Ми всі раби бажань 2 р., 8 міс. назад
|
Репутація: 5
|
Наперед прошу вибачення в жінок, якщо мої слова здадуться комусь надто вульгарними чи образливими. Я лише виклав одну точку зору, але кожен бачить світ під своїм кутом і кожна думка заслуговує на увагу. Наразі так лягли рядки...
РАБИ БАЖАНЬ
Всі люди – то раби своїх бажань,
Інакше одиниці можуть жити,
Через бажання повно маємо страждань,
За прикладом далеко не ходити.
Візьмемо пристрасть чоловічу до жінок,
Як молодий та холостий – нема отбою,
Багато із красунь пішли б в танок,
Чи розділили навіть ложе із тобою.
Коли ж на скронях проступила сивина,
Чи лисина проїла вже чуприну,
Хоч кров кипить мов зроблена з вина,
Потрібна вже приманка на дівчину.
Нехай ще може тілом Аполон,
І врода на лиці ще не зів’яла,
Метелик щоб потрапив у полон,
Зусиль докласти треба вже чимало.
Найперше – гроші треба мати не дрібні,
Найкраще гроші служать за приманку,
Тому, хто гори має золоті,
Можливо вибрать до душі коханку.
Можливо буде то не перша перехожа,
Й не тільки гаманом потрібно потрусити,
Але сучасна жінка на сороку схожа,
Потрібно блешню з камінцями щоб зловити.
Для першої покльовки і авто згодиться,
Новенька і шикарна іномарка,
Щоб повелась – потрібно «покрутитись»,
Й зробити вигляд, що для неї все не жалко.
Практично кожна має свою ціну,
Аби лиш проковтнула ту затравку,
Надалі можна йти і майже сміло,
Неначе в магазин чи м’ясну лавку.
Інтимна сфера – своєрідний, але ринок,
Як сферу послуг її можна трактувати,
Якщо за розкоші комусь багато винен,
То власним тілом мусиш відробляти.
Скінчились гроші і скінчилося кохання,
Розколоте корито вже не жаль,
І не зімкнуть очей вже аж до рання,
На серці знову смуток і печаль.
Раби обоє – жінка з чоловіком,
В своїх бажань ідуть на поводу,
Душею платять і коротким віком,
За розрахунок і користь свою.
Не суджу ні жінок, ні ловеласів,
Все на інстинктах можна пояснить,
Через потомство жінка до багатства ласа,
В самця ж завдання – як найбільше запліднить.
Не в полігамії все ж чоловіче щастя,
Й не мріє жінка золото любить,
Дружина й діти істинне багатство,
Якщо лиш з ними все життя хочеш прожить.
Хочете щастя – то гартуйте волю,
Щоб муром світ духовний захистить,
Й щасливо щоб прожити свою долю,
Бажання зайві треба вміти придушить.
|
|
|
|
Зареєстрований
|
|
|
Останнє редагування: 02.06.2009 12:38 Редагував nikolo.
|
|
|
Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися
|
|
|
|
RE: Ми всі раби бажань 2 р., 8 міс. назад
|
Репутація: 2
|
Миколо, у Вас чудові вірші!
Я пропоную Вам створення окремого розділу "Вірші Миколи Сівоздрава" в категорії "Трибуна", що надасть додаткові можливості: розміщення автобіографії, оцінка та коментарі до віршів, розміщення на головній сторінці, додавання зображень тощо.
Приблизно ось так: http://magistriv.net/content/blogcategory/63/147/
|
|
|
|
Зареєстрований
|
|
|
Останнє редагування: 02.06.2009 17:47 Редагував VICTOR.
|
|
|
Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися
|
|
|
|
RE: Ми всі раби бажань 2 р., 7 міс. назад
|
Репутація: 1
|
Чесно кажучи мені вірш зовсім не сподобався!!! Таке враження складається, що почуття, як такі відсутні. Люди, а саме чоловіки керуються тільки своїм природнім інстинктом, а жінки те і роблять що ведуться на машини, гроші та інші матеріальні речі, продаючи за це своє тіло. Про саме основне в житті, заради чого треба жити і для кого треба заробляти, автор написав тільки в кінці вірша 
|
|
|
|
Зареєстрований
|
|
|
Для додавання повідомлень Ви повинні реєструватися або авторизуватися
|
|